День святого Миколая в Україні щороку відзначають 19 грудня. А написали ви йому лист і що саме попросили в цьому році? Та й чи впевнені, що заслужили ці подарунки? Якщо так, то вранці 19 грудня знайдете під подушкою все, що хотіли, якщо ж ні, то отримаєте різку.

Напередодні улюбленого для всіх дітей, та й дорослих теж, свята, розповідаємо вам про найцікавіші традиціях, які пов’язані з цим днем.

Хто такий святий Миколай

Той, хто “на кожен день Помагай” – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима в куплеті, в цих словах – сам Микола, який при своєму житті став символом милосердя і жертовної любові. На відміну від більшості святих, яких дізнаємося за повір’ями або легендами, цей був історичною постаттю.

Народився він в 270-му році нашої ери в Патаре . На той час це був найбагатший місто півострова Лікії, що в Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нонна, жили заможно і глибоко вірили в Бога, тому з перших днів виховували свого малюка в християнському дусі. По крайней мере, відразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. З тих пір Микола ріс з глибоким переконанням, що найстрашнішим в людському житті є – вчинити злочин і стати на бік зла, зійшовши зі стежки світлого і справжнього.

Однак тільки-но досягши повноліття, юнак втратив своїх маму і тата, а спадщиною, яке вони йому залишили, згодом допоміг нужденним. Зокрема, вдівця, який жив поблизу нього. Той мав єдину дочку, коханий якої був з багатої родини. Зрозуміло, що сім’я хлопця і чути не хотіла про безприданниці, яка згодом прийде до них в будинок.

Тому Микола подумав: “У мене є золото. Допоможу ним того, хто страждає”.

І в один з вечорів він непомітно поклав мішечок з монетами в вікно спальні майбутньої нареченої. Тоді по місту ходили чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. І, почувши такі розповіді, Микола вперше відчув себе щасливим.

Однак на цьому він не зупинився і в будинку знедолених час від часу приносив теплі речі, іграшки і їжу. Але одного разу юнакові таки не вдалося приховати своїх добрих діянь. Городяни вистежили Миколу і здивувалися, що цей сором’язливий хлопець має настільки щире серце. І за такі милосердні справи згодом городяни обрали його своїм єпископом. А в 325 році Миколай завітав Перший Вселенський Собор в Нікеї.

В Україні культ Миколи-чудотворця прийшов разом з християнством. Про це свідчать церкви і храми, які побудували на честь цього святого. Зокрема, в 11 столітті такий звели на Аскольдовій горі в Києві, а через два століття – у Львові, під горою Будельніца, тепер – Княжої.

Про кого дбає Микола-чудотворець

Під покрив Миколи потрапляють не тільки діти, які в ніч на 19 грудня терпляче чекають подарунків від святого. Угодник Бога ділиться своєю опікою також зі студентами, мандрівниками, водіями, продавцями і моряками. До слова, останні часто беруть образ чудотворця з собою на риболовлю. У народі ще кажуть, що святий Миколай береже людей і від стихійних лих, особливо на воді. Знову згадуємо рядки популярної пісні: “… хто спішіть у твої двори, того ти на землі й морі все хороніш від напасті”.

Звертатися до Миколи в молитвах можуть і ті, хто перебуває в скруті, а також заміжні жінки, які просять чудотворця про спокійне сімейне життя.

Українські традиції в святковий день

Як ми вже згадували, найбільше це свято чекає дітвора. В своїй уяві хлопчики і дівчатка, в основному, малюють таку картину: сивобородий чоловік з величезним мішком, в якому безліч подарунків, спускається з небес і, в супроводі своїх помічників, – янголятка і чортика, непомітно підкладає під подушку коробки з подарунками або прутики. Те або інше він кладе тоді, коли начебто отримує вказівку від ангела, який переконує, що протягом року дитина була слухняний, від чортика, який згадує, в чому малеча прогрешілась.

Однак в давнину свято Миколая чекали і дорослі. Традиційно в цей день вони сходилися варити пиво і веселилися. А після гулянь запрягали в сани кращих коней і каталися навколо села. Мовляв, так хотіли знати, наскільки слизький сніг випав в цьому році. На звичай триденних свят натрапляємо на Харківщині. Там в цей час варили кутю та узвар, щоб у наступному році щедро вродили жито й плоди.

На Поділлі ж уважно стежили за тим, хто в цей день зайде до хати, називали його «полазником», і дуже раділи, якщо їм виявився чоловік з позитивною енергетикою. Якщо першим в подвір’ї перейде господар, то обов’язково повинен зайти і до худоби з їжею. Прийшовши в хлів з їжею, він промовляє: “Дай, Боже, добрий день. Щобісь худібонька здорова булу та й я з тобою ще й зі своєю жоною”.

Схоже робили і господарі Київщини. Домашню худобу вони кропили свяченою водою і зіллям, просили святого Миколая уберегти її, та й всю родину в цілому від напасті і лиха.

Важливим 19 грудня було і для дівчат, які готувалися стати під вінець. Вони знали, що посватати їх можуть перед Різдвом, тому заздалегідь наводили порядок в своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких повинні були зустрічати сватів, а також прибирали.

Як Миколи святкують закордоном

Так само з нетерпінням подарунків від святого Миколая чекають і дітлахи з-за кордону. Правда, їх отримують швидше, ніж українські, майже на цілих два тижні, адже святкують цей день 6 грудня.

Така традиція, швидше за все, походить з Німеччини , де батьки презентували своїм дітям новий одяг. А потім стали робити це таємно, вночі, щоб малюк повірив у чудеса Божого угодника. Крім нових штанців, светрів, шапочок або курточок, діткам дарували солодощі, іграшки та шкільне приладдя. А ось в голландський Роттердам святитель щорічно припливає на пароплаві з Іспанії, а в місто в’їжджає на коні, якого звуть Амеріго, і тримає в руках єпископський посох.

Напередодні такого візиту дітвора акуратно розкладає перед вхідними дверима начищену взуття, щоб в день Миколая відшукати там солодощі. А біля них ще залишає гостинці для Америго: кілька морквин і трохи сіна, щоб тварина не зголодніли протягом ночі.

Своїм покровителем святого Миколая вважають жителі італійського містечка Сассірі , розташований на острові Сардинія. Головну увагу в цей день приділяють нареченим, яким дарують подарунки. Така традиція має назву “Rito delle nubili”. Тим часом у сусідній Франції , в населеному пункті Сан-Ніколя-де-Пор, що в регіоні Лотарингія, дійство куди помпезніше. Тут організовують цілу процесію, яка виходить в місто ввечері, і рухається по головних вулицях. В її чолі – старець Микола, поруч – привид, який в своїх руках несе різки, щоб ними на протязі шляху шмагати неслухняних діточок. Якщо такі знайдуться, їх швидко забирають в мішок.

А ось в Польщі напередодні свята малюки розвішує біля каміна білі панчохи, і сподівається, що вранці знайде там цукерки і горіхи. До слова, традиція класти подарунки в шкарпетки, найімовірніше, виникла, коли одного разу святий вирішив допомогти трьом сестрам, які жебракували, і кинув їм в димохід три мішечки з монетами. Вони впали саме в випрані шкарпетки, які дівчата розвісили на каміні.

Прикмети в день святого Миколая

За народними прикметами, з настанням Миколи починається справжня зима, а осінь вже остаточно здає свої позиції.

День святого Миколая – останній день в році, коли треба віддати всі борги. Якщо до цього дня не віддати позичені гроші, то сім’я весь рік буде бідувати.

Якщо до Дня святого Миколая пішов сніг – то зима буде холодною і морозною. Якщо в цей день холодно, то і зима буде ясною і без сильних морозів. Якщо перед Миколою з’явився іній, то рік буде багатим і врожайним.

У цей святковий день прийнято миритися з тими людьми, з якими ви перебуваєте в сварці: “На Миколу клич одного, клич і ворога, обидва будуть друзями”.

За народними переказами, на Миколая чоловікові – господареві будинку – потрібно обійти весь двір. Якщо він цього не зробить, то в наступному році сім’ю, ймовірно, будуть чекати негаразди.

Компанія Bell бажає Всім веселих свят і щасливого Нового Року!